За їх плечима багато історій та медичних секретів. Ми спробували привідкрити завісу роботи медичного блоку ФК «Кремінь».
24-річний Олексій Степаненко, спортивний масажист, з самого дитинства від був поруч з «Кременем».
— З татом працювати не важко. У дитинстві він мене іноді брав на тренування, які проходили тоді на стадіоні «Політехнік».
— Олексію, як ти прийшов у професію? Чи слідкував за роботою тата?
— Все вийшло випадково. Я дізнався про курси масажу у нашому медичному коледжі і вирішив спробувати. Коли почалася практична частина курсів, то мені було дуже цікаво і я зрозумів, що можливо це моє. Про роботу батька я знав, але не особливо стежив, поки не пішов на курси.
Віталій Степаненко
— Що найважче у вашій роботі?
— У «Кремені» вже три роки, одразу після отримання диплома про закінчення курсів я пішов удосконалювати свої навички в тоді ще МФК «Кремінь», де довелося перенавчатися під специфіку спортивного масажу і батько мені в цьому допоміг.
Найважчим є те, що футболістів багато і у кожного є своя проблема, яку потрібно усунути максимально швидко і якісно. Також невелика кількість вихідних та часу на відпочинок.
Олексій Степаненко
— Розкажи про специфіку своєї роботи? Чим відрізняється робота зі спортсменами від масажу звичайних людей? На чому робиш акцент при роботі: ноги, спина чи для кожного футболіста індивідуальний підхід?
— При роботі зі звичайними людьми застосовується інший темп і зусилля, як я вже говорив, все через кількість футболістів, якщо не поспішаєш, то мало що встигну і багато кого не промасажую.
Кожен футболіст в основному знає, що його турбує, і сам обирає що масажувати: спину або ноги. Але бувають випадки коли проблему потрібно знайти й усунути.

Коментарі ()